Українська
Українська
Русский
Русский
вул. Новозабарська 2/6,
м. Київ, 04074, Україна

Тел./Факс: (044) 501 90 44,
(044) 430 35 58

e-mail: office@sklo.kiev.ua

На главную Карта сайту Відправити листа
ПОШУК






Хмарка тегів

Останні новини

Скло народжується у вогні, а День Скловиробника народився у містиці...

19-11-2018
Скло народжується у вогні, а День Скловиробника народився у містиці...

Скло народжується у вогні, а День Скловиробника народився у містиці... Пригадую в переддень свята склярів як народжувалось свято...
В це важко повірити, але сама історія установлення професійного свята – Дня скловиробника носить доволі містичний характер. 
Почалося все у 2000 році, коли ми, склярі, визначилися, що будемо просити Президента України, (а такі свята встановлюються Указом Президента), призначити професійне свято скловиробників на день 19 листопада.
Можливо, це зараз з моїх вуст прозвучить непатріотично, але коли ми визначались з датою, то радилися з нашими колегами-скловиробниками з країн СНД і хотіли, щоб свято скловиробника і в Росії, і в Білорусі, і в Молдові та інших країнах сусідах було в один і той самий день.
В результаті переговорів дійшли одностайної думки, що найбільший внесок для скловиробництва на наших теренах своїми відкриттями зробив Михайло Ломоносов. Тому його день народження – 19 листопада якнайкраще підходить для установлення Дня скловиробника.
А далі почалася бюрократія…
Щоб установити професійне свято потрібна була підтримка та звернення мінімум двох губернаторів, а також підтримка Міністерства економіки України та Міністерства промислової політики України. Я, як Президент асоціації «СКЛО УКРАЇНИ» підготував усі ці документи. Київський, Рівненський та Дніпропетровський губернатори підписали відповідне подання Прем’єр-міністру України, а ми підготували відповідні документи для розгляду на Урядовому комітеті. Нас також підтримали Міністерство економіки України та Міністерство промислової політики України.
Під час засідання Урядового комітету, Віце-прем’єр міністр України Олег Дубина, який головував, запитав мене як доповідача, чому на мою думку скловиробники заслуговують на власне свято?
Я йому із завзяттям розповідаю, що скло – це те, що оточує нас усюди. Прокидаєшся – дивишся крізь вікно яка погода – через віконне скло, готуєшся до робочого дня і дивишся у дзеркало – це також скло. Сідаєш у автомобіль чи тролейбус - там теж спеціальне скло… У решті-решт береш у руки пляшку шампанського із скла та келихи піднімаєш і чуєш урочистий дзвін – так звучить скло! І так захопився, що необачно почав цитувати Віце-прем’єр міністру України присвяту Ломоносова «О пользе стекла»:


«Пою перед тобой в восторге похвалу,

Не камням дорогим, не злату, но стеклу».


І тут почалося найцікавіше!
Хто не знає, Олег Вікторович Дубина професійний металург, і це прозвучало так, ніби «Пою я песнь не металлу, но стеклу». І у нас почалася дискусія, що важливіше – скло чи метал. Гаряча, але професійна. Дійшли згоди що метал та скло доповнюють одне одного, наприклад в нових будівлях.
Врешті-решт, Урядовий комітет підтримав наше подання, Уряд підтримав, зробили подання на Президента України. Документи подали наприкінці вересня.
Я надзвичайно хвилювався, адже потрібно було пройти усі бюрократичні процедури та встигнути все зробити до 19 листопада.
І от, коли Указ про установлення Дня Скловиробника вже був на столі у Президента України, його підписання відклалося. Не знаю, правда це чи ні, але подейкують, що Леонід Данилович тоді якраз послизнувся на рівному місці й зламав ногу.
Я розумію, що у 2000 році не зумів подарувати скловиробникам професійне свято. Ще й друзі із АП повідомили, що підписати Указ заднім числом, наприклад, в грудні, а святкувати в листопаді, ну нереально.
Хоча, згодом час показав, що немає нічого нереального.
Ось, наприклад, зараз я тримаю в руках Указ Президента України Л.Д. Кучми від 9 грудня 2003 року, в якому йдеться, що День скловиробника відзначатиметься 19 листопада! Містика, виходить таки, що заднім числом!


Але тоді епопея з документами почалася спочатку: подання від губернаторів, підтримка від Міністерства економіки України, Міністерства промислової політики України, Урядовий комітет, Уряд.
Нарешті документи знову на столі у Президента України! І хоч друзі з Адміністрації Президента заспокоюють, але осад з минулого разу не дає спокійно чекати.
У це важко повірити, але історія повторюється: Президент України відбув закордон на термінове лікування…
Тут я не знав куди подітися, і що робити: чи плакати, чи сміятися. Напевне, усе разом...
Проходить пів року ...ми з друзями-склоробами святкуємо день народження одного із них, на годиннику була вже 4 ранку, ми розмовляли на абсолютно різні теми, говорили про все крім скла і Дня скловиробника.
І раптом дружина одного із друзів, яка, до слова, є дуже популярною ясновидицею, перебиває мене і запитує: «А ти знаєш, чому не можеш добитися установлення Дня скловиробника?! Тому що 19 листопада – це зовсім не та дата! Поміняй на 6 листопада - в день ушанування Ікони Божої Матері «Всіх скорботних Радість», адже вона ваша захисниця! Поміняй дату і все буде гаразд!»


Тут мене взагалі розірвало на атоми від емоцій! До цього моменту мало хто був в курсі, що народився я саме 6 листопада близько опівночі, а не 7-го, як вирішила записати мама...
Одним словом, після цих розмов я ночей не спав, думав, як правильно вчинити і чи говорити з друзями-скловиробниками про зміну дати… Вирішив взяти цю відповідальність на себе, залишити все як домовлялися – 19 листопада.
А то б вони покрутили пальцями біля скроні, могли подумали, що в Олійника дах поїхав і "зіркова хвороба" настала - підігнати День скловиробника під свій день народження.

Наступив 2003 рік. Знову до болю відома процедура подання документів. Указ готовий, Адміністрація Президента завізувала, залишилося тільки чекати. І тут лунає телефонний дзвінок невідомого : «Вам телефонують із Адміністрації Президента. Указ про призначення професійного свята Дня скловиробника готовий. Маємо лише одне питання… А чи не хотіли б Ви змінити дату?!»
Що?! Як? Чому? Знову мене про дату запитують?! У мене остаточно закипіла голова!
Опанував себе і перепитав: «А в мене є хвилин 5, щоб подумати?».
Сиджу собі і розмірковую про цей дивний дзвінок, якому логічного пояснення немає. Дзвонить невідомий, хоча знаю хто в АП готував документи... Задає взагалі питання-нонсенс!!! 
Три роки поневірянь і «випадкових невипадковостей». Так посидів, прикинув, згадав, як 3 роки було втрачено. У пам’яті спливла розмова з адептом, для якої фраза «джерело знань» не фраза, а сіль буття. Одним словом відчув на собі у ті лічені хвилини усю відповідальність перед українськими скловиробниками. Знову вирішив нічого не змінювати. Або Пан або пропав!
На повторний дзвінок з Адміністрації Президента підтвердив, що рішення остаточне - святкуватимемо тільки 19 листопада!
У 2003 році вийшов Указ Президента України про установлення професійного свята – Дня скловиробника, яке відзначатиметься щорічно 19 листопада.
Тому вітаю усіх скловиробників із 15 річницею ... Свято наближається... Пам’ятайте, ви - майбутнє нашої держави і надія промисловості, кожен із вас є невід’ємною частиною Величної галузі скловиробництва України! Завжди вірте у себе і свої мрії! І вони неодмінно збудуться!