Енергозбереження

До засідання Колегії Національного агентства України з питань забезпечення ефективного використання енергетичних ресурсів 27 липня 2006 року з питання про стан та завдання нормативно-правової роботи та стандартизації.

Нормативно-правова робота у Агентстві здійснюється в установленому законодавством порядку відповідно до рішень і доручень Президента України, Кабінету Міністрів України та згідно з орієнтовним Планом розвитку та удосконалення нормативно-правового забезпечення ефективного використання енергетичних ресурсів у 2006 році.

Основним завданням законодавства у сфері ефективного використання енергетичних ресурсів є створення сприятливих умов для ефективного використання ПЕР, уникаючи безпосереднього втручання у господарську діяльність суб'єктів господарювання. Для реалізації цього завдання перш за все необхідна взаємоузгоджена дієва та прозора система законодавства у сфері енергоефективності. Така система повинна містити правові норми, які б передбачали адекватне поєднання інструментів державного регулювання та заохочення суб'єктів господарювання та населення щодо ефективного використання ПЕР.

Станом на сьогоднішній день законодавство у сфері ефективного використання енергетичних ресурсів є досить недосконалим. Для реалізації створення правових підстав щодо забезпечення відповідного рівня енергоефективності в усіх галузях суспільного виробництва починаючи з березня поточного року Управлінням нормативно-правового забезпечення енергоефективності здійснювалась робота з підготовки та супроводу 25 проектів нормативно-правових актів, а також було погоджено та надано зауваження до 40 проектів нормативно-правових актів.

Законодавство у сфері ефективного використання енергетичних ресурсів, як галузь національного законодавства була започаткована прийняттям Закону України "Про енергозбереження". Цей закон був прийнятий у розпал кризових явищ в економіці в 1994 році. Він мав би передбачати систему інституційних, регулятивних та стимулюючих заходів щодо запровадження режиму ощадливого використання ПЕР тощо, але цей закон, як і більшість законів прийнятих у той час, не є законом прямої дії, більшість його норм носять декларативний або бланкетний (відсильний) характер.

Таким чином, забезпечення правового регулювання відносин у сфері енергоефективності та впровадження механізмів державного регулювання у цій сфері протягом останніх років здійснювалося здебільшого через прийняття підзаконних нормативно-правових актів: указів Президента України, постанов та розпоряджень Уряду та наказів Держкоменергозбереження.

На сьогодні у сфері ефективного використання енергетичних ресурсів діють близько 100 нормативно-правових актів, система стандартів та значна кількість нормативно-методичних документів.

Ці акти та документи шляхом прямого або опосередкованого правового впливу на відносини у сфері ефективного використання енергетичних ресурсів дали змогу створити структуру державного управління та контролю у сфері ефективного використання енергетичних ресурсів, запровадити систему нормування паливно-енергетичних ресурсів, поняття енергетичного аудиту, систему державної експертизи з енергозбереження та національних стандартів з енергозбереження, встановити санкції за порушення законодавства у сфері енергозбереження.

Проте, слід зауважити, що не зважаючи на проведену протягом останнього десятиріччя роботу із створення правової бази енергозбереження, на сьогодні основним законом, що регулює відносини у сфері енергоефективності в Україні залишається Закон України "Про енергозбереження". Визначальним недоліком чинного цього закону є відсутність чітко визначених методів правового регулювання у сфері енергоефективності та засобів його впровадження.

Недосконалість правових норм вищої юридичної сили тягне за собою неефективність підзаконних актів з питань енергоефективності та породжує функціонально не структуровану, аморфну систему державного управління в цій сфері.

Досягнення інтенсивного зниження енергоємності ВВП можливо за умови створення правових підстав, які б зобов'язували суб'єктів господарювання забезпечити відповідний рівень енергоефективності в усіх галузях суспільного виробництва, уникаючи безпосереднього втручання в господарську діяльність.

З метою побудови дієвої системи законодавства необхідно:

1. Створення правових підстав для запровадження механізмів державного регулювання ефективності використання ПЕР.
2. Створення правових підстав для економічного стимулювання ефективності використання ПЕР.
3. Удосконалення правового регулювання у сфері обліку енергоресурсів.

Першочерговими заходами для вирішення питань удосконалення законодавства є прийняття ряду нормативно-правових актів, які сприятимуть розвитку енергоефективності використання енергетичних ресурсів, а саме:

• нової редакції Закону України "Про енергозбереження" - проекту Закону України "Про забезпечення ефективного використання енергетичних ресурсів";
• Закону України "Про комерційний облік ресурсів, передача яких здійснюється мережами";
• Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про альтернативні джерела енергії";
• зміни до Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств"(ст.5), які б передбачали заборону віднесення на валові витрати ПЕР, спожитих ним, понад норми питомих витрат ПЕР, встановлених відповідно до законодавства;
• зміни до Закону України "Про систему оподаткування" в частині включення до переліку податків і зборів, що справляються на території України, збору за перевитрати ПЕР.

Зважаючи, що прийняття законопроектів вимагає значного часу, а більшість проблем у сфері ефективного використання ПЕР потребують негайного розв'язання, Управління вважало б за доцільне невідкладно розпочати розробку проектів підзаконних нормативно-правових актів.

Серед першочергових, із зазначених проектів, необхідно виділити:

1. Проект постанови Кабінету Міністрів України про удосконалення порядку нормування питомих витрат ПЕР.
   Проект, серед іншого, повинен передбачати:
   - зниження межі річного споживання ПЕР, від якої залежить обов'язковість погодження норм питомих витрат ПЕР з НАЕР (з 10 т.у.п. до 2 т.у.п.);
   - встановлення обов'язкової експертизи норм питомих витрат ПЕР та методик нормування ПЕР, а також встановлення адекватної відповідальності за їх порушення.
2. Проект постанови Кабінету Міністрів України про систему державної експертизи з ефективності використання ресурсів, яка передбачала б розширення переліку об'єктів, які підлягають обов'язковій експертизі, та встановлювала б нову процедуру проведення такої експертизи.

Для надання нормам Положення про НАЕР характеру прямої дії необхідно розробити та забезпечення прийняття рішень Кабінету Міністрів України щодо:

• порядку погодження з НАЕР енергозберігаючих проектів;
• розмежування функцій НАЕР та інших центральних органів виконавчої влади щодо реалізації положень Кіотського протоколу;
• схвалити концепцію єдиної Державної програми стандартизації;
• схвалити концепції Державної програми щодо створення єдиних систем енергетичного аудиту, менеджменту, маркування.

Національне агентство з питань забезпечення ефективного використання енергетичних ресурсів, відповідно до покладених на нього функцій технічного регулювання у сфері енергозбереження, повинно проводити роботу щодо розробки національних стандартів України, гармонізованих до вимог законодавства ЄС.

На сьогодні чинними в Україні є 43 національних стандартів, віднесених до групи "Енергозбереження".

Зокрема, відповідно до Директиви Ради ЄС 92/75/ЄЕС від 22 вересня 1992 року про вказування за допомогою маркування та зазначення стандартної інформації про товар, обсягів споживання енергії та інших ресурсів побутовими електроприладами, на сьогодні розроблені та набули чинності 5 національних стандартів з енергетичного маркування обладнання побутового призначення.

З метою впровадження системи ефективного управління використання паливно-енергетичних ресурсів на промислових підприємствах України розробляються національні стандарти щодо запровадження системи енергетичного менеджменту, енергетичного аудиту та сертифікації промислових підприємств.

На сьогодні чинними в Україні є 2 національних стандарти з питань нетрадиційних та відновлюваних джерел енергії, які були розроблені Держкоменергозбереження.

Начальник Управління нормативно-правового
забезпечення енергоефективності М.Малая

ПОГОДЖЕНО:
Заступник Голови В.Григоровський