Останні новини

За протиправні рішення по відношенню до бізнесу співробітників Державної фіскальної служби збираються штрафувати. Але краще гнати їх з роботи. На розгляд Кабміну готується законопроект про відповідальність посадових і службових осіб Державної фіскальної служби за здійснення протиправних дій по відношенню до платників податків. Поки що документ, який готують юридичні радники прем'єра Володимира Гройсмана, існує у вигляді «пулу» пропозицій і системних рекомендацій, які періодично обговорюються на робочих групах, участь в яких беруть й профільні експерти Федерації роботодавців України, в міністерствах і відомствах (останнє таке засідання відбулося 17 травня). Але головний посил вже сформульований - необхідно порушити принцип персональної безвідповідальності фіскалів. Адже зараз навіть суддям неможливо розібратися, хто ж конкретно відповідає за прийняття «шкідливих» рішень по відношенню до бізнесу, чи стосується це донарахування нібито несплачених сум податків і зборів за підсумками перевірок або ж блокування електронної звітності підприємств. По «загалям» Чинна редакція Податкового кодексу України передбачає відповідальність фіскалів за протиправні дії (рішення) лише в принципі, без деталізації. Та й заходи впливу для податківців, які проштрафилися неконкретні – у Кодексі лише сказано, що за прийняття таких рішень вони несуть відповідальність відповідно до закону (спробуй розберися, що тут мається на увазі) і лише в разі повторного, протягом року, порушення до них застосовуються заходи дисциплінарного впливу - найчастіше у вигляді елементарної догани. При цьому шкода, заподіяна підприємцю внаслідок таких незаконних рішень, підлягає відшкодуванню за рахунок коштів держбюджету, виділених цьому контролюючому органу.

Що це означає на практиці? Спочатку підприємець повинен доводити в суді протиправність прийнятого податківцями рішення. У ДФС в таких випадках прийнято битися до кінця, тобто виступати відповідачем у всіх трьох судових інстанціях. Потім платнику податків ще належить вибивати з Казначейства належну йому компенсацію заподіяної шкоди - найчастіше знову-таки через суд, тому що бюджетні гроші у нас просто так не дають. В результаті процес розтягується на багато років. Свого часу газета БІЗНЕС розповідала про Володимира Головка, директора дніпровського ТОВ з іноземними інвестиціями "Галілей", який протягом 10 років намагався отримати від податківців та Казначейства грошову компенсацію заподіяної йому шкоди в сумі приблизно 1,9 млн грн. і свого домігся Але це рідкісний випадок: підприємці зазвичай подібних марафонів не витримують; чого гріха таїти, в більшості випадків вони вважають за краще домовлятися з контролерами. Але і це ще не все. «У цьому році, в зв'язку з дворазовим підвищенням мінімальної зарплати, підвищилися розміри судового збору при оскарженні податкових повідомлень-рішень. Крім того, внаслідок введення адвокатської монополії (в рамках розпочатої судової реформи в Україні), судові витрати платників податків збільшуються ще й на суму гонорару адвоката», - зазначає Галина Мельник, юрист юридичної фірми« Ільяшев і Партнери». Словом, як не крути, а в постраждалих в будь-якому випадку виявляється підприємець. Гранична конкретизація Розробники законопроекту пропонують розкласти всю відповідальність фіскалів по поличках. По-перше, вони вважають за необхідне уточнити, що за прийняття протиправних рішень вони несуть дисциплінарну, адміністративну та кримінальну відповідальність. По-друге, розплачуватися за грішки повинен не тільки керівник підрозділу податкової інспекції (посадова особа), а й конкретний податковий інспектор (службова особа), який готував «шкідливий» папір на підпис керівництву. Найцікавіше ж, полягає в тому, що відшкодовувати збитки підприємцям, вищеназвані фіскали повинні будуть з власної кишені. Для чого передбачається для цієї категорії держслужбовців застосувати принцип регресу: спочатку його відшкодовує держава за рахунок бюджетних коштів, а потім вже фіскали, які проштрафилися розраховуються за свої грішки з держбюджетом. Причому, в суму розрахунку включаються і судові витрати платника податку (судовий збір плюс витрати на адвоката). Суми збираються встановити досить серйозні: за визнану судом протиправною (навіть частково!) зупинку реєстрації податкової накладної, збільшення суми донарахувань на суму понад 16 тис грн. податківці можуть бути оштрафовані на 8-16 тис грн. При повторному (протягом року) подібному порушенні сума зростає до 16-25 тис грн. Підводні камні Захисники платників податків вважають подібні норми корисними в плані попередження знахабнілим фіскалам. Бо усвідомлення того, що не тільки рядовий інспектор, а й його керівник, в кінцевому рахунку, за проявлену «старанність» може розрахуватися своїми грошима, а то й кровним майном в рахунок боргу перед бюджетом, має їх протверезити. А ось на практиці посил навряд чи може бути реалізований. Адже, не секрет, що співробітники ДФС щорічно приймають незаконні рішення на десятки, а то й сотні мільйонів гривень. Але при цьому формально (особливо в контексті запровадження системи електронного декларування) володіють мінімальним особистим майном, на яке можливо звернути стягнення. Тому, на думку експертів, компенсацію прямих і непрямих збитків, пов'язаних з протиправними рішеннями фіскалів, з точки зору гарантованого захисту інтересів платників податків все ж надійніше покласти на державний бюджет. Ну а тих податківців, які проштрафилися просто гнати з роботи. Експерт Федерації роботодавців України - про вихід з ситуації Наталія Гостєва, директор департаменту дерегуляції підприємницької діяльності Федерації роботодавців України - Маю достатній досвід роботи з контролюючими органами і спілкування з нашими бізнесменами. Тому можу стверджувати: інспектор ДФС нічого так не боїться, як звільнення з займаної посади. Будь-які нанесені підприємцю матеріальні збитки, адміністративні штрафи він завжди відпрацює, займаючи посаду в податковій. Тому необхідно посилювати механізм саме дисциплінарної відповідальності фіскалів. У Кодексі законів про працю є безпрецедентна норма про можливість звільнення службових осіб ДФС в разі одноразового грубого порушення ними трудових зобов'язань. Однак вона не працює. По-перше, визначення такого порушення є оціночною категорією і належить до повноважень керівника. Тому необхідно чітко визначитися, що є «одноразовим грубим порушенням» з боку інспектора. Таким, як я вважаю, якраз і може бути повторне (протягом року) залучення його до адміністративної відповідальності за прийняття протиправного рішення про донарахування податків. По-друге, потрібно розширити коло посадових осіб ДФС, на яких поширюється ця норма. У КЗпП йдеться тільки про тих, хто має спеціальні звання. Але не всі контролери з податкової їх мають. Стаття підготовлена в рамках інформаційного партнерства Федерації роботодавців України з газетою БІЗНЕС, що є інформаційним партнером Комітету ФРУ з питань захисту бізнесу і прав власності.

Джерело: http://fru.ua/ua/events/business-events/opudalo-dlya-fiskaliv-porushiv-rozplachujsya